Аїр тростинний

Аїр тростинний фото
Аїр тростинний рисунок
Латинська назва: 
ACORUS CALAMUS L
Російська : 
аир обыкновенный
Українська : 
Аїр тростинний (лепеха звичайна)
Опис: 

Багаторічна трав’яниста рослина з товстим горизонтальним повзучим кореневищем, покритим численними тонкими корінцями. Кореневище губчасте, зверху зеленкувате, на смак гірке, пекуче, має приємний запах. Листки довгі мечоподібні, м’ясисті. Стебло біля основи червонувате з ліловим відтінком. Квітки дрібні, зеленувато-жовті, зібрані на верхівці стебла в циліндричну качалку. Росте по берегах річок, на заболочених місцях, у стоячих водах тощо.

Сировина: 

З лікувальною метою використовують кореневища, які копають напровесні або восени. Миють їх у холодній воді, сортують, ріжуть на дрібні куски і сушать. Після прив’ялювання очищають від кори і продовжують сушити. Добре висушені куски кореневищ повинні легко ламатися, а не гнутися. Сировину пресують у тюки, зберігають у добре провітрюваному сухому приміщенні. Рослина заготовляється і відпускається аптеками.

Хімічний склад: 

Кореневища аїру містять до 4,8 % ефірної олії, до складу якої входять евгенол, борнеол, азарон, камфен, каріофілен, акорон, каламен, проазулен, сесквітерпеновий кетон акоренон та інші терпеноїди, гіркий глікозид акорин, алкалоїд каламін, фітонциди, дубильні речовини, аскорбінова кислота, смоли, органічні кислоти, мінеральні солі.

Фармакологічні властивості і застосування в медицині: 

Наявні в кореневищах аїру тростинного речовини, особливо гіркий глікозид акорин, збуджують закінчення смакових нервів, посилюють рефлекторне виділення шлункового соку, активізують жовчовидільну функцію печінки, підвищують тонус жовчного міхура та діурез. Екстракти з кореневищ аїру мають протизапальні та фунгістатичні властивості' Гіркі субстанції його також є ефективним засобом при стійкому метеоризмі, зменшують спазм кишок, усувають біль при кишкових коліках.
A. Oiarowski (1976) встановив седативні та анальгетичні властивості препаратів аїру, пов’язані з наявністю в рослині азарону, який у тварин знімає напруження ізольованого відрізка тонкої кишки і спастичний стан, викликаний ацетилхоліном та гістаміном. Проте дія азарону, що міститься в аїрі, дещо слабкіша за дію папаверину. А. Огагокі спостерігав цікаве явище. Якщо перед експериментом протягом 2—3 днів вводити гвінейським свинкам або щурам настій аїру, модель астми в них за допомогою аерозолю ацетилхоліну та гістаміну відтворити не вдається.
М. І. Соломченко (1968) вивчав ефективність 3 % відвару аїру у хворих на гіперацидний гастрит. Відвар призначали по півсклянки за 30—40 хв перед їжею протягом 2 міс. Після проведення курсу лікування у більшості хворих зникли біль, нудота, печія, поліпшився апетит, нормалізувалася кислотність шлункового соку.
Найчастіше аїр тростинний застосовують при неспецифічних порушеннях функції травного каналу — розладі травлення і секреції шлунка, ахілії, запаленні кишок, кишкових коліках, метеоризмі тощо. Застосовують кореневища аїру і як ліки, що діють загальнозміцнююче, підвищують тонус у людей похилого віку та після перенесених хвороб і операцій, фізичних навантажень.
У народній медицині відвар кореневищ аїру тростинного застосовують при відсутності апетиту, млявому травленні, "запаленні та виразці шлунка, блюванні, діареї, інших шлунково-кишкових захворюваннях, хворобах жовчних шляхів і нирково-кам'яній хворобі. Настій кореневищ використовують як протигарячковий та відхаркувальний засіб при бронхіті, бронхопневмонії, судорогах, асциті, плевриті. Його також вважають добрим засобом, що посилює статеву активність. В Індії вживають кореневища аїру тростинного для лікування різноманітних психічних розладів, зокрема істерії, неврастенії.
Зовнішньо відвар кореневищ рослини застосовують для полоскання при неприємному запахові з рота та промивання гнійних ран і виразок. Ваннами з відвару кореневищ аїру тростинного користуються при гострій та хронічній формах артриту, зумовлених порушенням обміну речовин, при рахіті, скрофульозі та хворобах жіночих статевих, органів. Якщо*випадає волосся, корисно 2—З рази на тиждень мити голову відваром суміші однакових частин кореневищ аїру тростинного та лопуха великого. Ефективність препаратів аїру тростинного при гнійних ранах та виразках пояснюється тим, що рослина багата на фітонциди та ефірну олію, які мають активні антисептичні властивості.
Відвар кореневищ аїру тростинного готують з розрахунку 10 г кореневищ на 1 склянку води.
Настойка кореневищ аїру тростинного являє собою прозору рідину бурувато-жовтого кольору, ароматну, гірко-пряну на смак. Можна приготувати і складну настойку такої суміші: трави золототисячника звичайного — 3 частини; тирличу жовтого — 4 частини; кореневищ аїру тростинного — 3 частини; листків бобівника трилистого, трави полину звичайного, шкірки мандарина — по 2 частини; 40 % спирту — до 84 частин. Цю настойку можна вживати по 1—4 краплі на цукрі при печії, гострому гастриті з сильним больовим синдромом. Зовнішньо застосовують як болезаспокійливе розтирання при міозиті, артриті та для ванн (15—20 г на ванну води) як седативний або тонізуючий засіб.
Кореневища аїру тростинного входять до складу шлункових зборів, таблеток вікаліну та вікаїру, що призначаються при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, а також при гіперацидному гастриті.