Горицвіт весняний

Горицвіт весняний фото
Горицвіт весняний картинка
Латинська назва: 
ADONIS VERNALIS L
Російська : 
горицвет весенний
Українська : 
горицвіт весняний
Опис: 

Багаторічна рослина з родини жовтецевих. Росте заввишки до 35 см, має круглі, майже голі стебла. Листки стеблові, прикореневі, нижні — у вигляді плівчастих лусок, що поступово переходять у сидячі, багаторазово розсічені, з вузькими частками. Квітки на верхівках стебла та гілок — одиночні, великі, яскраво-жовті, з п’ятилистими опушеними чашечками. Плід — суха сіро-зелена сім’янка. Кореневище вертикальне, коротке, в діаметрі 3,5 см, темно-бурого кольору. Рослина отруйна. Цвіте з квітня, плодоносить у травні-червні, в північних районах — на місяць пізніше. Росте у лісостеповій і степовій зонах — на пагорбах, відкритих схилах, луках, узліссях, між чагарниками

Сировина: 

Ліки виготовляють з трави горицвіту весняного. Збирають її від початку цвітіння (у квітні-травні) до початку обсипання плодів, зрізуючи надземну частину рослини з квітками і плодами.
Сушать горицвіт весняний зразу після збирання на вільному повітрі у затінку, в приміщеннях, що добре провітрюються, на горищах (під залізним дахом). Сушити траву на сонці не можна, бо при цьому втрачаються лікувальні властивості.
Рослина заготовляється і відпускаєтеся аптеками.

Хімічний склад: 

Трава горицвіту весняного містить серцеві глікозиди: цимарин, адонітоксин, флавоновий глікозид адоніверніт, карденоліди, сапоніни, спирт адоніт, фітостерин та мінеральні солі

Фармакологічні властивості і застосування в медицині: 

У науковій та народній медицині багатьох країн світу горицвіт весняний застосовується при серцевих, ниркових і простудних хворобах, малярії, судорогах, істерії, задишці та як сечогінний засіб при набряках ніг.
Наявні в рослині карденоліди з погляду їх хімічної будови і дії споріднені з такими ж сполуками, що містяться в строфанті та конвалії. Механізм дії цих речовин полягає у зменшенні частоти скорочення серцевого м’яза та в подовженні діастоли, внаслідок чого створюється перевага фази скорочення наД фазою розслаблення. Аналогічний механізм дії мають препарати наперстянки. Різниця полягає лише в тому, що речовини горицвіту весняного в незначній кількості кумулюються в організмі, хоча й не вступають у сполуки з альбуміновими фракціями крові, швидко інактивуються й виводяться, діють значно швидше і короткотриваліше. Разом із тим вони руйнуються в кислому середовищі шлунка, а ще більше — в лужному середовищі дванадцятипалої кишки. Тому препарати горицвіту весняного, прийняті всередину, значною мірою інактивуються. Треба пам’ятати, що в рослині, а отже, в її препаратах, міститься щонайменше 15—18 карденолідів з різною хімічною будовою, різним ступенем всмоктування та різною кардіотропною активністю. На перший погляд, це складає враження певної нерегулярності дії иа організм. Це стосується в основному всіх екстрактивних препаратів, що являють собою комплекс діючих речовин серцевих засобів. Звідси й виникає тенденція пошуку чистих речовин з індивідуальними властивостями. Проте існують погляди, що немає необхідності виділяти речовини в чистому стані ні з горицвіту весняного, ні з конвалії, ні з інших рослин, оскільки в сумі діючі речовини дають кращі наслідки лікування серцевих хвороб.
Препарати горицвіту весняного мають досить виражені сечогінні властивості. Це пояснюється безпосереднім впливом карденолідів на скоротливу функцію серцевого м’яза, в результаті чого поліпшується кровообіг і видільна функція нирок. Рослина містить значну кількість флавоноїдів, які теж мають діуретичні властивості, і тому можлива синергічна дія їх з карденолідами.
Важливою особливістю рослини є заспокійлива дія її на організм людини, пов’язана з наявністю адонітоксину.
При спазм.ах центрального походження, викликаних кокаїном або пікротоксином, препарати горицвіту весняного діють антагоністично.
Горицвіт весняний впроваджено в наукову медицину у кінці минулого сторіччя С. П. Боткіним та його учнем М. А. Бубновим. У медичній практиці рослину застосовують для виготовлення водних настоїв (як один із компонентів), що регулюють і стимулюють серцеву діяльність. Настій вживають при різних серцево- судинних недугах і особливо при хронічній серцевій недостатності, а в поєднанні з бромом — при підвищеній нервовій збудності, безсонні, судорогах, епілепсії та алкогольних психозах.
Горицвіт весняний можна застосовувати самостійно, а також у суміші з кропивою собачою, валеріаною і мелісою.
Настій трави рослини готують так. На 2 склянки окропу беруть 1 столову ложку посіченої рослини і настоюють 10 хв. Вживають щогодини по 1 столовій ложці протягом дня свіжий настій.
При набряках ниркового походження беруть 1 столову ложку суміші трави горицвіту весняного (40 г), листків мучниці звичайної (50 г), березових бруньок (ЗО г) і трави хвоща польового (20 г), заливають 1 склянкою окропу, парять у духовці 2 год, кип’ятять на малому вогні 5—10 хв і вживають щогодини по 1 столовій ложці. При цьому дотримуються безсольової дієти, постільного режиму і через день приймають теплі ванни. Внаслідок такого лікування збільшується виділення сечі, зникають набряки, поліпшується загальний стан.
При неврозах серця 1 столову ложку суміші трави горицвіту вес-, няного (10 г), кореневища валеріани лікарської (20 г), трави кропиви собачої (ЗО г) і листків меліси лікарської (40 г) заливають 1 склянкою окропу і настоюють 10 хв. П’ють по чверть склянки вранці і ввечері.
Фармацевтична промисловість випускає препарати, виготовлені з горицвіту весняного: адонізид, сухий екстракт і драже адоніс- бром, що містять концентрат горицвіту, калію бромід і кодеїн.
Необхідно пам’ятати, що горицвіт — сильнодіючий засіб і безконтрольне вживання його може тільки погіршити функцію серця.