Дрік красильний

Латинська назва: 
GENISTA TINCTORIA L.
Російська : 
дрок красильний
Українська : 
дрік красильний
Опис: 

Напівкущова рослина із родини бобових з бородавчасто-ребристим стеблом. Росте в сухих лісах, між чагарниками та на луках. Листки ланцетовидні, біля основи клиновидно звужені, з маленькими шилоподібними прилистками. Квітки золотаво-жовті, зібрані в густі довгі китиці. Приквітки довші за чашечку, чашечка двогуба. Плід — чорний трохи зігнутий біб. Зустрічається на території України, в південній смузі Радянського Союзу, Західного Сибіру.

Сировина: 

Для виготовлення ліків використовують траву дроку красильного. Збирають надземну частину рослини під час її цвітіння і сушать на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється.
Для медичного використання не заготовляється.

Хімічний склад: 

Хімічний склад дроку красильного вивчений недостатньо. Відомо лише, що його трава містить ефірну олію, алкалоїди цитизин, спартеїн, а квітки — два жовтих пігменти: лютеолін і геністеїн.

Фармакологічні властивості і застосування в медицині: 

Дрік красильний у науковій медицині не застосовується, хоч експериментально і клінічно доведено сечогінні, жовчогінні, послаблюючі та болезаспокійливі властивості його препаратів. Виявлено також кровоспинну дію рослини при тривалій метрорагії.
У народній медицині настій і відвар дроку красильного застосовують при хворобах печінки, всіх видах жовтяниці, асциті, як послаблюючий засіб, при скрофульозі, запальних процесах у нирках, набряках серцевого походження. Чай із зелених гіллячок дроку діє на організм подібно до тиреоїдину — гормональної речовини щитовидної залози. Цей препарат застосовувався у клінічних умовах при мікседемі. При цьому спостерігався сильний судинозвужувальний ефект. Лікувальна дія дроку красильного довготривала (дія флавонового глікозиду лютеоліну). Він не дає побічних явищ, якщо не перевищувати дозу.
Препарати дроку застосовують як сечогінний засіб при гломерулонефриті і набряках серцевого походження, вони посилюють виділення хлоридів з організму. При нирковій недостатності, яка супроводиться набряками, препарати дроку вживають через день.
При пониженому артеріальному тиску, гіпотиреозі лікування дроком індивідуалізують. Рослина виявляє загальнозміцнювальну та заспокійливу дію при знесиленні, нервовому виснаженні, схудненні. У разі запалення нирок 1 повну столову ложку суміші (порівну) трави дроку красильного, вероніки лікарської, споришу звичайного, приворотня і бруньок берези заливають 1 склянкою окропу і настоюють. Вживають 2—3 склянки настою на день. При підгострому гломерулонефриті ще готують відвар 1 столової ложки суміші трави дроку (20 г), лляного насіння (20 г) і шишкоягід ялівцю звичайного (5 г). Цю суміш настоюють протягом 6 год на 1 склянці води, кип’ятять 1 хв і п’ють по 1—2 склянки на день.
При подагрі, ревматоїдному поліартриті беруть 1 столову ложку суміші (порівну) трави дроку красильного, бруньок берези, листків кропиви дводомної і трави фіалки триколірної на
1 склянку окропу, настоюють 10 хв, проціджують. Настій п’ють по 2 склянки на день.
Для лікування хронічного гепатохолециститу готують настій ЗО г суміші трави дроку (15 г), кореня кульбаби лікарської і квіток арніки гірської (по 20 г), квіток нагідок (15 г) та кори крушини ламкої (Юг). Суміш заливають 0,5 л окропу і настоюють в термосі
4— 8 год. Вживають настій по чверть склянки через кожні 3 год.
При сольовому діатезі, особливо при уратурії, готують відвар 10 г трави дроку в 1 склянці води. Вживають по 1 столовій ложці тричі на день.