Сухоцвіт болотяний (драговинний)

Латинська назва: 
GNAPHALIUM ULIGINOSUM L
Російська : 
сушеница топяная
Українська : 
сухоцвіт болотяний (драговинний)
Опис: 

Однорічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих. Стебло заввишки 10—30 см, від основи простерто-гіллясте, шерстисто-сіроповстисте. Листки лінійно-довгасті, до основи звужені в черешок, з однією жилкою. Квітки жовтуваті, зібрані в дрібні кошики, розташовані тісними пучками на кінцях гілок і оточені верхніми листками. Цвіте рослина все літо, іноді до жовтня. Росте на вологих луках, по берегах річок, у придорожніх канавах, на засмічених місцях, іноді в посівах, особливо в дощові роки. Поширена переважно в європейській частині, крім південних районів.

Сировина: 

Для виготовлення ліків використовують усю надземну частину сухоцвіту. Збирають у період цвітіння рослини (в липні — вересні). Сушать на вільному повітрі, на горищі, розстеливши на підстилці.
Рослина заготовляється і відпускається аптеками.

Хімічний склад: 

Сухоцвіт болотяний містить алкалоїд гнафалін, ефірну олію, ретинолу ацетат, тіаміну бромід, аскорбінову кислоту (близько 55 мг%), фітостерин, жирну олію, барвники, дубильні речовини (4 %), смоли.

Фармакологічні властивості і застосування в медицині: 

Експериментальними і клінічними спостереженнями доведено, що настій трави сухоцвіту болотяного розширює периферичні судини, знижує артеріальний тиск й уповільнює ритм серця. Крім того, у більшості хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки під його впливом поліпшується загальне самопочуття, зменшується біль (М. С. Харченко і співавт., 1971).
Препарати сухоцвіту болотяного призначають при легких формах гіпертонічної хвороби (І—II стадій). Курс лікування тривалий. Для цього готують настій 15—20 г трави рослини на 2 склянках окропу і вживають по півсклянки тричі на день. Настій ЗО г трави на 1 склянці окропу п’ють по 1 столовій ложці 4—5 разів на день перед їдою. Настойку призначають по 1/2 чайної ложки на прийом, а екстракт — по ЗО—40 крапель тричі на день.
Для одержання швидкого ефекту при лікуванні гіпертонічної хвороби одночасно з вживанням настою сухоцвіту болотяного всередину застосовують ножні ванни з травою цієї рослини. Беруть 50 г висушеної трави на 1 л води, кип’ятять 5 хв, настоюють і розбавляють 10 л теплої (температури 35—37 °С) води. Тривалість приймання ванни — півгодини.
При гіперацидному гастриті та виразковій хворобі шлунка позитивні наслідки дає суміш трави сухоцвіту, звіробою звичайного, листків подорожника великого (по 40 г), трави золототисячника звичайного, споришу звичайного, чистотілу звичайного, листків шавлії лікарської (по 20 г), квіток деревію звичайного (15 г), листків м’яти перцевої і кореневищ аїру тростинного (по 10 г), насіння кмину (6 г). 40 г (6 столових ложок) збору настоюють на 1 л окропу 12 год. проціджують. Настій вживають по півсклянки 3—4 рази на день через 1 год після Іди протягом 1—2 міс (О. Я. Губергріц, М. І. Соломченко, 1968).
Для лікування цих же захворювань рекомендують суміш (по 10 г кожного) трави сухоцвіту болотяного, звіробою звичайного, бобівника трилистого, пижма звичайного, кореневищ і коренів валеріани лікарської, тирличу жовтого, кореневищ аїру тростинного і апельсинових шкірок. Цю суміш настоюють 21 день на сонці на 1 л горілки. Вживають настій по 2 столові ложки вранці (натще) і ввечері.
З метою зниження артеріального тиску, розширення периферичних судин, уповільнення серцевих скорочень готують настій на 1 л окропу суміші трави сухоцвіту болотяного, трави кропиви собачої, квіток глоду колючого і листків омели ( по 1 столовій ложці) протягом 8 год. П’ють по півсклянки тричі на день через 1 год після їди. При підвищеній нервовій збудності, безсонні 4 столові ложки суміші трави сухоцвіту болотяного (3 г), трави кропиви собачої (З г), коренів і кореневищ валеріани лікарської (1г), трави вересу звичайного (4 г) настоюють на І л окропу в духовці протягом 12 год. Настій вживають по 1 столовій ложці 4 рази на день.
Як зовнішній засіб екстракт або мазь з цієї рослини застосовують і в інших випадках — при лікуванні ран, які погано гояться, та опіків.
У народній медицині сухоцвіт болотяний часто використовують як зовнішній засіб при злоякісних пухлинах, а як внутрішній — при туберкульозі легень та діабеті.