Пошкодження кори у яблунь

Пошкодження кори у яблунь

Інколи в нижній чистині стовбура, а часом і на скелетних гілках яблунь буріє і відлущується кора. Знати причини пошкодження важливо для об ефективного визначення наслідків пошкодження на плодоношенні і життєздатності дерева, а також з необхідною умовою для вибору правильних захисних заходів.

Ознаки

Некрози зовні проявляються помірним відпаданням кори на стовбурі і скелетних гілках На межі між здоровою і омертвілою тканиною часто буває добре помітна тріщина. При сильнішому пошкодженні омертвіла кора, луб і камбій відлущуються і відкривається деревний валик доки більшість ділянок стовбура неушкоджена і доки краї виниклих ран після відлущення кори затягуються наростом, такі пошкодження не повинні проявитись змінами забарвлення і меншим приростом нових пагонів — нової деревини.

Причини

Навіть для спеціалістів не завжди легко вияснити, чи відмирання тканин кори викликано первинно абіологічними факторами (морозом у період вегетаційного спокою, контактом стовбура з гербіцидом) чи біологічними (збудниками хвороб). Визначення причин некрозів кори ускладнюється головним чином тим, що наслідки морозних пошкоджень на деревах проявляються через тривалий час (іноді — через 2 роки); морозом або гербіцидом пошкоджена тканина зазнає вторинного ураження різними випадковими патогенами (напівпаразитичними грибками), які можуть бути прийняті за першопричину пошкоджень Наявність випадкових патогенів у тканинах, уражених морозом, не можна недооцінювати, особливо у дерев, ослаблених непідходящим місцем, незадовільним підживленням, невдалим обрізуванням Ці «хворі» патогени порушують нормальний хід загоєння ран і беруть участь у поширенні некрозів, справжньої площі пошкодженої морозом. З практичної точки зору важливе відрізняти пошкодження кори стовбура яблунь раннім осіннім морозом і зимнім сонячним опіком.

Пошкодження раннім осіннім морозом

Яблуні належать до відносно морозостійких дерев, якщо, звичайно, в них добре проходив процес загартування. Подібно до інших витривалих рослин, яблуні набувають морозостійкості поступово. Поштовхом для загартування є скорочення світлового дня і зниження температури. Активний ріст дерева припиняється (знижується вміст води в тканині, нагромаджуються резервні речовини, змінюються фізичні властивості цитоплазми тощо). Загартування починається з вершин пагонів у кроні дерев і закінчується біля стовбура і коріння. Це значить, що ризик пошкодження морозом збільшується тоді, коли в кінці осені або на початку зими температура падає швидше, ніж тканина в основі стовбура отримає необхідну поверхню морозостійкості. Всупереч установленому, що загартування починається з вершин пагонів, є досвід, що вершини окремих пагонів занадто чутливі до морозу. Такі пошкодження трапляються в роки, коли кінець літа і початок осені несприятливі для визрівання дерева.

Для некрозів, що виникли внаслідок дії низьких температур восени і на початку зими, характерно, що з'являються вони будь-де у районі скелетних гілок і стовбура

Пошкодження зимовим сонячним опіком

Умови для виникнення цього типу пошкодження створюються у безхмарний зимовий день, коли сонячне проміння падає прямо на стовбури дерев Якщо не віє вітер, поверхнева тканина кори на освітленому боці стовбура може абсорбувати достаток тепла, потрібний для розмороження тканини На затіненій стороні стовбура тканина залишається не розмороженою. Різниця в температурі тканини на освітленій і затіненій сторонах стовбура може досягати 8о Коли сонячне проміння перестає обігрівати стовбур, температура тканин кори швидко повертається до температури тканини на затіненому боці Раптові зміни температури тканини нерідко проявляються необоротними пошкодженнями у формі некрозів.

Для зимових сонячних опіків характерно, що некрози локалізовані на південно-західній стороні стовбура.

Садівник може зменшити дію низьких температур на кору яблунь і інших дерев деякими з наступних заходів використати щеплення і для створення стовбура вибрати витривалі різновиди, наприклад Антонівку, остерігатись заходів, які підтримують у кінці літа вегетативний ріст і віддаляють початок загартування (удобрення азотом, зволоження, культивація), стимулювати родючість дерева обрізанням і підкормкою таким чином, щоб надмірний урожай не вичерпав резервні речовини, потрібні для захисту кори від морозу; не нехтувати захистом від серйозних хвороб, шкідників, що ослабляють дерево.

Перед зимою пофарбуйте стовбури і нижні частини скелетних гілок. У випадку необхідності, ще раз пофарбуйте в кінці зими Для фарбування годиться біла латексова фарба для внутрішнього фарбування або вапняне молоко. Не використовуйте фарбувальні матеріали, що містять свинець або полімерні фарби (вінілові і акрилові).

Некротизовані партії кори якнайшвидше вирізати (в березні) і з ранами обходитись, як при ракових захворюваннях кори.

Згадали ми, що до некрозів і відлущення кори стовбурів може призвести контакт з гербіцидом роундуп. Це чудовий гербіцид проти пирію, будяків, осоту і берізки. В садах кісточкових його вживання обмежене. В методиках захисту рослин звертається увага, що обприскувати ним не можна листя фруктових дерев До цього додамо, що ні в якому разі не обприскувати і кору стовбура та гілок.

За матеріалами журналу «Заградкарж» підготувала Н. ДАВИДОВА