Як боротись з яблуневою плодожеркою

Яблунева плодожерка — небезпечний шкідник сім’ячкових насаджень. Якщо з нею не боротись, може повністю знищити врожай.

Досить ефективними заходами боротьби з цим шкідником є застосування ловчих поясів для виловлювання гусені, очищання штамбів від частинок відмерлої кори, регулярне збирання ураженої падалиці, а також знезаражування сховищ, тари, підпірок.

Ловчі пояси, під якими гусінь влаштовує кокони, роблять завширшки 15—20 см з двох-трьох шарів цупкого обгорткового паперу (а ще краще гофрованого) або мішковини. Пояс накладають на нижню частину стовбура, вгорі і внизу обв’язують шпагатом (найкраще шворкою з старої гуми) так, щоб краї пояса були трохи відігнуті і під них могли заповзти гусениці. Перед накладанням пояса бажано очистити стовбур від відмерлої кори, забити глиною тріщини тощо. Огляд ловчих поясів припиняють звичайно наприкінці серпня, коли мінімальна температура повітря знизиться до 10°С.

Значно зменшити кількість гусені плодожерки можна, систематично збираючи падалицю. З плодів, що опали, гусениці виходять, як правило, у першу ж ніч (вдень вони їх не залишають), тому важливо збирати падалицю щодня увечері. Перед цим слід злегка струшувати дерево, щоб впали ушкоджені плоди. Падалицю, яку не можна використати, відразу після збирання треба закопати на глибину не менш як 50 см.
Оскільки більшість гусені плодожерки в коконах залишається зимувати на штамбах дерев, їх можна знищити восени під час очищання відмерлих частинок кори дерев’яними скребками перед побілкою дерев. При цьому уважно оглядають тріщини, дупла, нерівності на корі і видаляють кокони. Біля дерева розстилають брезент, щоб усе зшкрябане можна було зібрати і спалити Очищають також від коконів з гусінню підпори, кошики й іншу тару в якій зберігають плоди. Після очищення від корн нижню частину підпор занурюють на 5 хв. у киплячу воду. Гару знезаражують окропом.
Деякі садівники-аматори захищають плоди яблуні і груші від плодожерки паперовими пакетами, які заздалегідь виготовляють з тонкого паперу (можна використати кальку або інший папір, що просвічується). Аркуш паперу складають навпіл і дві його сторони прошивають на швейній машинці тонкими нитками (№ 30 та ін.) або склеюють водостійким клеєм. Після опадання зав’язі до початку масової яйцекладки яблуневої плодожерки, коли зав’язі досягнуть величини лісового горіха, їх нормують, залишаючи один найрозвиненіший плід. На нього надівають паперовий пакет і зав’язують його м’яким дротом або шпагатом. Маючи певну навичку, можна за годину надіти до 100 пакетів.

Ефективним заходом є застосування феромонних пасток. Синтетичні статеві феромони (атрактанти) у промисловому садівництві використовують для обліку кількості плодожерок і уточнення строків хімічних обробок. У такому разі на гектар вивішують одну пастку. Але феромони можна застосовувати і для безпосередньої боротьби з цим шкідником, коли його порівняно небагато, шляхом масового виловлювання самців (метод самцевого вакууму). Самці першого покоління яблуневої плодожерки з’являються в природі трохи раніше самок — наприкінці цвітіння яблуні. Саме в цей час важливо виловити більшість їх.
Для виловлювання самців використовують картонні пастки, на дно яких наносять клей, що довго не висихає, і вміщують шматочок гумової трубки з феромоном, який приваблює самців певного виду плодожерки. Пастки вивішують на периферійних гілках крони дерева на висоті 1,5—2 м: проти яблуневої та сливової плодожерок у середньому по одній пастці на 400 кв. метрів, проти східної — дві пастки на 100 кв. метрів саду. Проти яблуневої плодожерки пастки вивішують наприкінці цвітіння яблуні.

Пастки вивішують всередині крони з південної сторони дерева так, щоб торцеві їх частини були розміщені в напрямі панівних вітрів. Тоді більше ловитиметься самців. Дуже важливо, щоб феромони застосовувати одночасно на всіх ділянках садівницького товариства або в усіх садах населеного пункту. Феромон у пастці діє на відстань понад 50 м.

Ю. ЯНОВСЬКИЙ,
завідуючий відділом Науково-дослідного інституту садівництва Лісостепу. Дім сад город 1.1990р.