Лікарські рослини

Глуха кропива біла

Настої квіток глухої кропиви в народній медицині застосовують як сильний кровоспинний засіб при маткових та легеневих кровотечах, а також у разі гострих та хронічних запальних процесів у сечовивідних шляхах (уретриті, циститі, пієлонефриті) і особливо при порушенні обміну речовин (екземах, скрофу

Собача кропива серцева (звичайна).

В експериментах доведено, що рослина нетоксична. Препарати її діють заспокійливо на центральну нервову систему, уповільнюють серцевий ритм, збільшують силу серцевих скорочень, мають гіпотензивні і седативні властивості.

Гарбуз звичайний

Гарбузовий м’якуш поліпшує функцію кишок при запорах, збільшує жовчовиділення, посилює водний на сольовий обмін, фільтраційну функцію нирок, забезпечує інтенсивне виділення ними хлору (сприяє сечовиділенню).

Морква дика

Дія. Експериментально встановлено діуретичні, антисептичні, холеретичні, солерозчинні та антибактеріальні властивості водного екстракту насіння моркви дикої.

Наперстянка крупноквіткова

Наперстянка — дуже цінний засіб для лікування тяжких порушень кровообігу (серцевої декомпенсації). Надзвичайно важливою особливістю рослини є властивість посилювати скорочення серцевого м’яза, одночасно зменшуючи їх кількість.

Хвощ польовий

Найважливішим компонентом хвоща польового є розчинна у воді кремнієва кислота. Вона досить добре всмоктується у травному каналі з водних витяжок. Частина кремнієвих сполук депонується в під* шлунковій залозі, шкірі та еритроцитах.

Очанка лікарська

У науковій медицині рослина поки що не використовується.
Народна медицина застосовує препарати очанки як засіб, що має в’яжучі та протизапальні властивості, особливо при гіперацидному гастриті, ентериті, жовтяниці, ларингіті, кашлі та хворобах очей.

Сторінки